ТЕ́ПЛО.
1. Присл. до теплий 1, 2, 4, 5. Як чудно, тепло сонце сяє, Як зелень розкішно блищить (Іван Франко, XIII, 1954, 439); Діти спали на руках у матерів, тепло вкриті ватяними ковдрами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 70); Підполковник говорив приязно, лагідно, тепло (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 278); Тургенев завжди дуже тепло ставився до українського народу, глибоко шанував його культуру, літературу (Вечірній Київ, 8.XI 1968, 4); — Спасибі, доню, за вечерю. Рости велика, — тепло дивиться на своє дитя (Михайло Стельмах, II, 1962, 106).
♦ Тепло (тепліше) на душі (на серці) в кого, кому — хтось відчуває душевну, сердечну теплоту, радість. Тепліше стає на серці, коли бачиш, що ти не цілком одинокий на світі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 339); Квітує сад. Це я його садив. І на душі у мене тепло й гарно, Що недарма я по землі ходив, Що народився я на світ не марно! (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 44).
2. у знач. присудк. сл. Про настання теплої погоди. Тепло було, й вишні цвіли рясно (Марко Вовчок, I, 1955, 38);
// Про підвищення температури повітря де-небудь. Йому так приємно, ..що в хаті тепло і тихо, коло нього красуня-дочка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 186); Опівдні вробилося зовсім тепло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 12); Було тепло, весна розливалася навкруги (Олесь Гончар, II, 1959, 226).
3. у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття тепла (у 2 знач.) ким-небудь. Тепліше буде й веселіше, Як блисне сонечко мені (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 189); Демидові стало тепло (Олександр Довженко, I, 1958, 313); Земле! як тепло нам із тобою! (Максим Рильський, I, 1960, 127).
♦ Ні зимно, ні тепло див. зимно 1.
ТЕПЛО́, а, сер.
1. Те саме, що теплота 1. Від висоти Сонця над горизонтом залежить кількість -тепла, що надходить на дану площу (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 33); Під час різання металу виділяється багато тепла (Різальні інстр., 1959, 5); Іонний промінь, розжарена плазма, нарешті, тепло приборканої термоядерної реакції з часом також увійдуть до арсеналу зварювальної техніки (Наука і життя, 4, 1963, 10); Теорія тепла; Одиниця тепла.
2. Нагрів кого-, чого-небудь; підвищена температура чогось. Сонце обливало його рожевим світом; ..гріло-пестило теплом свого проміння… (Панас Мирний, I, 1954, 318); На вузьких стежках він тулився до Марічки, аби йти рядом, аби не лишитися ззаду, і чув тепло її тіла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 345); Птахи затихали і.. сідали на м’які гніздечка, гріючи свої худенькі від роботи тільця.. ніжним теплом розігрітої за день землі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 289);
// Нагріте повітря, що йде від когось, чогось. Дме з усіх щілин, видимає з-під благенької ковдри та шинелі останнє тепло (Олесь Гончар, II, 1959, 130);
// Порівняно висока температура повітря де-небудь. Ніч була тиха, тепла.. Од тепла мліло тіло (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 57); — Я все літо казала йому: візьми відпустку, їдь на Кавказ до сонця й тепла, до цілющих вод (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 186);
// Тепле повітря, що поширюється від чогось нагрітого, гарячого. Віє теплом, із стріх вода капле, сонечко веселенько світить (Марко Вовчок, I, 1955, 17); Вогні палають, розростаються, од них іде тепло і зогріває Остапа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Тріскуче соснове багаття обдавало ласкавим теплом (Олесь Гончар, III, 1959, 79);
// Температура повітря вище нуля. Вчора подув сироко, приніс хмари, блискавку і дощі. Надворі 11 градусів тепла (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 404); Рано, до 9-ої год., так холодно (ступенів 6—8 тепла, а часом і 5) (Леся Українка, V, 1956, 387);
// Про відчуття внутрішньої теплоти. Теплом розіллялось вино по тілу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 243); При згадці про матір Порфирові всю душу залило теплом (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 10).
♦ Забирається на тепло див. забиратися.
3. перен. Доброта, щирість; доброзичливе ставлення до когось. — Так, — сказала й нараз її очі стрінулися з моїми. Скільки тепла й любові виявили вони мені… (Ольга Кобилянська, III, 1956, 260); Соромилась дівчина цієї помочі, соромилась спочатку ніби й самого Гордія: надто ж не звикла взагалі до людського тепла (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 19).
♦ Дихати теплом див. дихати.
4. розм. Тепле приміщення, місце. В теплі та в добрі вона згадувала ті лихі години, що їй приходилось переживати (Панас Мирний, IV, 1955, 255); Мусила баба злазити з печі: онука заслабла і потребувала тепла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 271).
5. Тепла пора року; тепла погода. Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом.. будинок (Панас Мирний, I, 1949, 367); — Славний [дощ], коли б іще тепло потрималось, — теж поглянув на потемніле небо Іван Руденко (Михайло Стельмах, II, 1962, 212); Дітвора.. раділа весні, теплу і звільненню від хатнього ув’язнення (Олександр Довженко, I, 1958, 173).
За тепла — в теплу погоду. Вирвалися ще за тепла на молотьбу (Андрій Головко, II, 1957, 8); На тепло — на теплу погоду. На подвір’ї зараз тихо (школярі пороз’їжджалися по домівках), і тільки голуби воркують на тепло (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 226); — Нездужається… Бік болить. — На тепло, мабуть, бо вітер із Чорноморії повернув (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 166).
♦ Циганське тепло див. циганський.
ТЕПЛО… Перша частина складних слів, що відповідає: а) слову тепло у 1 знач., напр.: тепловипромінювання, тепловтрата, теплонепроникний; б) слову тепловий, напр.: теплотраса, тепломережа.