ПУКАТИЙ, ПУКАСТИЙ, а, е, розм.
1. Те саме, що опуклий 1. Вузький міст пролягав через Рейн. Пукаті понтони насилу втримували на собі тонкий настил (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 58).
2. Те саме, що вирячкуватий. Козаки з прихованим недовір’ям дивилися на огрядного пана з сталевими пукатими очима (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 17); Дивилася одним оком пукаста камбала (Микола Трублаїні, Вовки.., 1936, 12).