СРСР, невідм., чол. Скорочення: Союз Радянських Соціалістичних Республік. Утворення СРСР мало надзвичайно важливе значення для піднесення економіки і культури всіх радянських республік, зміцнення оборонної могутності та міжнародних позицій нашої країни (Комуніст України, 6, 1975, 94).

СРІБРЯНИ́Й, а, е, діал. Срібний (у 1, 3—7 знач.). Та чого там [на столах] і не було! Миски і тарілки, і ножики з виделками, і ложки, усе ж то срібряні (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 241).

СРІ́БРО, а, сер., діал. Срібло. — Та чи так, мій голубе, срібро моє, злото моє. Чи справді, не обижали? (Марко Вовчок, I, 1955, 347).

СРІБНЯЧО́К, чка, чол. Пестл. до срібняк. Кинув [чоловік] на піднос якісь срібнячки (Олександр Ільченко, Серце.., 1939, 50).

СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172);
//  Срібна монета взагалі;
//  Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242).
♦ Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).

СРІБНОСЯ́ЙНИЙ, а, е, поет. Який сяє, ніби срібло. Дівчата з парубками.. дивились широко розплющеними очима в срібносяйну небесну далечінь (Олександр Довженко, I, 1958, 85).

СРІБНОРО́ГИЙ, а, е, поет.

1. Який має сріблясті роги (перев. про місяць-молодик). З небесних голубих повік мов випала сльозина… То срібнорогий молодик над темним бором лине (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 163).

2. у знач. ім. срібнорогий, гого, чол. Те саме, що молодик1. По сонній водиці проміння блищиться: Срібнорогий в воду зазирає (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 327).

СРІБНОПЕ́РИЙ, а, е, поет. Який має сріблясте пір’я, оперення. Скоро буде й він літати, наче срібноперий птах! (Микола Терещенко, Серце.., 1962, 25); Чайка повільно летить, крило срібнопере поклавши На пасма холодної мли (Микола Бажан, Роки, 1957, 191);  * Образно. У небі хмари плинуть срібнопері (Максим Рильський, Мости, 1948, 28).

СРІБНОКРИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має сріблясті крила. В’ється чайка срібнокрила (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 292); На зелені гори, на блакитні хвилі полетіть ви, мрії — птиці срібнокрилі (Володимир Сосюра, II, 1958, 244); Срібнокрила машина [літак]. Летить, мовби вітер (Степан Олійник, Вибр., 1959, 163).

СРІБНОГРИ́ВИЙ, а, е, поет. Який має сріблясту гриву. Котовський, як вихор, на яснім коні, срібногривім (Павло Тичина, I, 1957, 264).