СРІБНОКРИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має сріблясті крила. В’ється чайка срібнокрила (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 292); На зелені гори, на блакитні хвилі полетіть ви, мрії — птиці срібнокрилі (Володимир Сосюра, II, 1958, 244); Срібнокрила машина [літак]. Летить, мовби вітер (Степан Олійник, Вибр., 1959, 163).
СРІБНОКРИЛИЙ
Тлумачення слова