ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗНЕСЛА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. знеславляться; док.
1. Втрачати добре ім’я; ганьбити, ославляти себе. Згадала [Оксана] Христю, свою колишню однокласницю, та подумала — знеславилася дівчина. Зробили її ланковою, а з неї буряковод, як утіха з дірявого міха (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 5).
2. тільки недок. Пас. до знеславлювати.