ЗМУЖНІННЯ

ЗМУЖНІ́ННЯ, я, сер. Дія і стан за знач. змужніти. Голим віттям шурхотить об скло [вікон школи] старий клен, свідок дзвінкої дитячої радості і юнацького змужніння (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 160); Повернувшись з окопів, Христя ніби старшою стала на років п’ять. Вилюдніла зовні, повищала, а на обличчі її лежала печать зосередженості і внутрішнього змужніння (І щук, Вербівчани, 1961, 60); В пору свого зародження, змужніння і творчої зрілості література соціалістичного реалізму завжди була сильна своїми нерозривними зв’язками з боротьбою.. народу (Вітчизна, 3, 1963, 186).