ЗІ́ГРАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зіграти. Герой, зіграний [М. П.] Охлопковим, не був ні резонером, ні оперетковим любовником (Мистецтво, 3, 1963, 14); Бере [Реджі] скрипку і з захопленням повторює зіграну Журою мелодію (Іван Кочерга, II, 1956, 126).
2. у знач. прикм. Злагоджений.