ЗАВБА́ЧЛИВО. Присл. до завбачливий. В саду і подвір’ї Смольного теж палахкотіли багаття, але людей біля них було ще більше — штаб повстання завбачливо виставив численну оборону (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 310); Данько, мов стріла, долетів до воза, вихопив сховану ним гвинтівку, яку завбачливо не викинув (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 36).
ЗАВБАЧЛИВО
Тлумачення слова