ЗАВБА́ЧЛИВИЙ, а, е. Здатний наперед розгадати чиї-небудь наміри, зрозуміти якісь обставини, врахувати потреби і т. ін. Лона була жадібна, хижа, хоч водночас розумна і завбачлива (Іван Сенченко, Опов., 1959, 101); У завбачливого Лукича знайшовся в кишені засмальцьований індивідуальний пакет (Олесь Гончар, I, 1954, 467); Завбачливий Богун щодня водив свій полк у поле: вчив козацької науки (Яків Качура, II, 1958, 427).
ЗАВБАЧЛИВИЙ
Тлумачення слова