ЗА́ТУЛКА, и, жін., розм. Те саме, що заслінка. Розпучливий брязкіт чавунних затулок, дух житньої соломи.. підняли на ноги сім’ю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 434); Вітер несамовито стугонів віконницями, гудів у комині, стукав затулками (Олесь Донченко, VI, 1957, 375); Баба варить вечерю, закриває комин і затулки в печі, потім сідає біля чоловіка (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 169).
ЗАТУ́ЛКА, и, жін., зоол. Рід черевоногих молюсків, які мають округло-дзигоподібну раковину з кришечкою, що зовсім затуляс устя.