ЗАПО́ВНЮВАТИСЯ, юється і ЗАПОВНЯ́ТИСЯ, яється, недок., ЗАПО́ВНИТИСЯ, иться, док.
1. Ставати повним, зайнятим чим-небудь. Вона дивилась уважно, як заповнюється ківш, потім обережно відвела його від жолоба, а натомість підвела другий (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 235);
// Займатися повністю ким-небудь. В глибині села ще де-не-де лунали постріли, а подвір’я школи вже швидко заповнювалось повстанцями (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 389); Щодня зі сходом сонця плац заповнювався солдатами, а зараз тут було тихо і пусто (Спиридон Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, 109);
// Вкриватися записами (про сторінку, зошит і т. ін.). Другий зошит із цератяними палітурками.. заповнювався на відміну від першого навдивовижу хутко (Юрій Яновський, II, 1954, 86); Їхня [розвідників] карта заповнилась новими позначками ворожої оборони в цьому районі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 431).
2. перен. Використовуватися повністю для якого-небудь заняття, роботи і т. ін. (про відрізок часу). Апетитний кок-чай, співці, перепелині бої — все, чим заповнювалося нехитре буття чайхан, раптом пішло в розлад з ритмом серця, з новим тривожним і манливим хвилюванням (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 21).
3. тільки недок. Пас. до заповнювати, заповняти.