ЗАНЕПОКОЄНО. Присл. до занепокоєний 2. Дід.. занепокоєно озирався назад, придивлявсь до шпиля, за яким розкинулося ненависне йому село та його власна оселя (Любов Яновська, I, 1959, 302); Мати.. уже занепокоєно поглядала на годинник; чи швидко повернеться донька? (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 179).
ЗАНЕПОКОЄНО
Тлумачення слова