ЗАГАРБНИЦЬКИЙ

ЗАГА́РБНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до загарбник. Загарбницькі орди;
//  Який здійснюється з метою загарбання. Хай квітне злагода і праця На всіх полях, у всіх серцях, Щоб у труді святім змагаться, А не в загарбницьких боях! (Максим Рильський, III, 1961, 245); Марксисти визнавала і визнають тільки війни визвольні, справедливі, а, війни загарбницькі, імперіалістичні завжди засуджували і засуджують (Радянська Україна, 1.X 1954, 2);
//  Пов’язаний із загарбництвом. Загарбницький характер політики.