ЗАГА́РБНИК, а, чол. Той, хто насильно захоплює що-небудь; завойовник. Віковічна боротьба слов’янських народів за своє існування і свою незалежність закінчилася перемогою над німецькими загарбниками і німецькою тиранією (Олесь Гончар, III, 1959, 440); Ленін і Комуністична партія завжди виступали проти насильства, яке чинили над українським народом іноземні загарбники (Комуніст України, 4, 1961, 83).
ЗАГАРБНИК
Тлумачення слова