ВИ́СКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до вищати. Маринка голосно вискнула і майнула до лежанки (Василь Кучер, Голод, 1961, 395); Рекс [собака] оглянувсь, кивнув головою, тихо вискнув (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 167); Тільки машина вискнула гальмом, уже Корній Федорович розчинив дверцята її (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 134).
ВИСКНУТИ
Тлумачення слова