ВИ́РОБІТОК, тку, чол.
1. Дія за значенням виробляти 1—5. Наша країна домоглася значного збільшення виробництва металу, видобутку вугілля і нафти, виробітку електроенергії (Колгоспне село, 4.I 1955, 1); [Вітровий:] Я сам розробив план, щоб різко повернути колгосп, підняти трудову дисципліну, збільшити норми виробітку (Олександр Корнійчук, II, 1955, 221).
2. Кількість виробленого, одержаного внаслідок праці. Брінкман закінчив підраховувати виробіток, стиха свиснув (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 247); Його виробіток уже перейшов через тисячу гектарів умовної оранки, хоч осінь ще триває (Юрій Яновський, Київ, опов., 1948, 44).