ВИРОБЛЯТИ, яю, яєш і ВИРОБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИРОБИТИ, блю, биш; мн. вироблять; док., перех.
1. Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін. Тут з дерева виробляють всячину — і вози, і колеса, мебель всяку, вікна (Панас Мирний, IV, 1955, 329); Важка промисловість УРСР, що виробляє засоби виробництва, й надалі випереджатиме інші галузі народного господарства (Наука і життя, 12, 1957, 3); З золота й срібла обабіч при вході собаки стояли. Виробив їх надзвичайно майстерно Гефест кривоногий (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1965, 127);
// Надавати певної форми чому-небудь. Руки бігали по тісті, виробляли шишки, викачували, розкачували довгі качалочки, розпліскували, вирізували зубчиками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 73); Затіяла [Катерина] пекти хліб. Вона напалила піч, виробила хлібини, посадила їх на гарячу черінь і закрила заслінкою (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 193).
2. Створювати, складати, визначати в певних рисах. Комуністичні партії незалежні і виробляють політику, виходячи з конкретних умов своїх країн (Програма КПРС, 1961, 38); Довго радилися вони втрьох і, нарешті, виробили план, як діяти (Олесь Донченко, I, 1956, 103).
3. Набувати чого-небудь; розвивати, удосконалювати певні якості, особливості і т. ін. в якомусь напрямку працею, вправами, силою волі тощо. В боротьбі з тою природою.. люди виробляли свої сили, а поперед усього виробили свій розум (Іван Франко, IV, 1950, 120); Шевченко.. виробив і загартував свою естетику, свою поетику на творах Пушкіна, Гоголя, Лермонтова, Грибоєдова (Максим Рильський, III, 1956, 84); Мирослава замовкла і в задумі сиділа цілу хвилину. Мовчав і батько.. Таку вже звичку він виробив у собі здавна, ще відтоді, коли син Григор, ще студентом, вступив у соціал-демократичну партію, в той час нелегальну. Що можна сказати — скаже сам, а чого не можна — не треба й питати (Андрій Головко, II, 1957, 585);
// Робити ким-небудь, виливаючи якимось чином протягом певного часу. Доводиться, зокрема, говорити про ті чинники, що виробили з мене українського письменника.. Один — це природний нахил, і другий — впливи передущих письменників (Степан Васильченко, IV, 1960, 46).
4. Виконувати певну кількість роботи. Найперше, він вирішив для самого себе виробляти дві норми. Потім підтягти до свого рівня групу (Юрій Яновський, II, 1954, 100); Закінчивши жнива, підрахували — й вийшло, що дід Євмен виробив кругло на 142 проценти й опинився на першому місці (Остап Вишня, I, 1956, 316); Записав бригадир, скільки хто за сьогодні виробив (Андрій Головко, I, 1957, 334);
// Заробляти певну суму, залежно від виконаної роботи. Річ у тому, що бідну людину, яка діставала 15 карбованців місячної плати, а решту виробляла від рядка за міські новини, раз у раз кривдив редактор (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 426).
5. Виснажувати; вичерпувати. Виробили так землю, що воює нічого не родить (Словник Грінченка); Виробити шахту.
Виробляти (виробити) свою силу (силоньку) — виснажуватися, знесилюватися в роботі. Будеш досвіта До роботи вставати; Свою силоньку ні собі, ні мні, А панам виробляти (Степан Руданський, Тв., 1956, 41); Ой щоб тобі, господине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти (Словник Грінченка).
6. тільки недок., розм. Робити щось незвичайне, несподіване. Бере заступ і лопату, Шкандибає в поле. І край шляху при долині — Отже не вгадаєш, Що каліка виробляє? — Криницю копає! (Тарас Шевченко, II, 1953, 56); — Що та Орлиха виробляє? — подумала собі мати. — А здається, й розсудлива людина (Марко Вовчок, I, 1955, 82); На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцімби вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 74); Назад і вперед рвався грузовик, болото летіло з-під коліс, анархісти не злазили і, як п’яний кордебалет, топталися на місці, вироблюючи неправильні па (Юрій Яновський, I, 1958, 197).