ВОРО́ЧАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм., рідко. Те саме, що повертати 1. — Навіщо ж йому вітер здався? — спитав, усміхнувшись, старий. — Аякже! — здивувалась вона: — молоти ж треба, не руками ж млин ворочати? (Панас Мирний, I, 1954, 225); Я безпорадно ворочаю, наче важкими гирями, величезними солдатськими чобітьми і не можу зробити й кроку (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 5).
ВОРОЧА́ТИ, аю, аєш, недок., діал. Повертатися назад. [Химка:] Коли так, то я й піду від вас. [Іван:] Ні, ні… не ходи. Ворочай назад (Панас Мирний, V, 1955, 216).