ВЛАДУВА́ТИ, ую, уєш, недок., рідко.
1. Те саме, що володарювати. [Фауст:] Ви нині герцоги, владуйте, Я вам весь край оддам у лен (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372).
2. ким, чим. Те саме, що володіти 1. Чим ворог мріяв владувать, йому те смертним полем стане (Павло Усенко, Вибр., 1948, 254).