ВОЛОДАРЮВА́ТИ, юю, юєш, недок. Маючи повну владу, керувати державою, краєм і т. ін. Ось вигнанець повертається до міста, яке повалило його владу; він повертається на те, щоб володарювати (Микола Чернявський, Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 398);
// Підпорядкувавши своїй волі, розпоряджатися ким-, чим-небудь. Думалося Когутові, що.. буде він володарювати довіку. Аж воно не так вийшло (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 405); Колись тут жив куркуль Обруч. А зараз володарює Карпо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 383).
ВОЛОДАРЮВАТИ
Тлумачення слова