ВІДШКВАРИТИ, рю, риш, док., перех.
1. Відтопити (сало).
2. перен., розм. Те саме, що відшмагати 1. — Як одшкварили його, то вже він ніколи не бився (Панас Мирний, I, 1949, 159); Було, ні за що батожжям одшкварить (Словник Грінченка).
ВІДШКВАРИТИ, рю, риш, док., перех.
1. Відтопити (сало).
2. перен., розм. Те саме, що відшмагати 1. — Як одшкварили його, то вже він ніколи не бився (Панас Мирний, I, 1949, 159); Було, ні за що батожжям одшкварить (Словник Грінченка).