ВІДПЕЧА́ТОК, тка, чол., рідко. Те саме, що відбиток 1, 6. Зненацька Романюка помітив на стіні виразні сліди — відпечатки ботинок, що потяглися кудись на горище (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 117); Зміни, що відбулися в житті радянських дітей, наклали свій відпечаток і на літературу (Історія української літератури, II, 1956, 220).
ВІДПЕЧАТОК
Тлумачення слова