ВІДБИТОК

  1. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
  2. В
  3. ВІ
  4. ВІДБИТОК
Тлумачення слова

ВІДБИ́ТОК, тка, чол.

1. Слід, витиснений на чомусь, у чомусь. Відбитки широких лап показували, що завдовжки він [ведмідь] сягав до двох метрів (Микола Трублаїні, I, 1955, 170); Вивчаючи шари гірських порід земної кори, вчені звернули увагу на те, що тут трапляються відбитки листків (Колгоспник України, 5, 1958, 43).

2. Пробний текст, малюнок і т. ін., виготовлений друкарським способом. Він чергував по редакції, читав відбитки газетних сторінок (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 96); Коректурний відбиток.

3. Окремо зброшурована стаття, невеликий твір тощо із збірника, журналу. Ось уже минає 4 роки, як подав я свого «Морозенка» до «Київської Старини», що так його приємно прийняла і випустила поміж люди окремим одбитком (Панас Мирний, V, 1955, 405); Оцінюючи вагу цієї праці, юридичний відділ «Просвіти» вирішив її адоптувати, видав своїм коштом і пустив у продаж окремий відбиток (Іван Франко, XVI, 1955, 126); В Інституті літератури зберігається особиста бібліотека Франка — книжки різними мовами і оправлені комплекти різноманітних брошур і відбитків (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 481).

4. Знімок, виготовлений відбиванням з негатива. — З того часу, як почули про музей, усі фотографи здають мені відбитки (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 145); На позитивних фотоматеріалах.. друкують з негативів позитиви — відбитки і діапозитиви (Довідник фотолюбителя, 1959, 22).

5. Відображення предмета на дзеркальній, полірованій поверхні, у воді тощо; віддзеркалення. Темні верби посхиляли Свої віти молоді. Не здригне, не сколихнеться їх відбиток у воді… (Євген Фомін, Вибр., 1958, 241); Видно було, що її цілком задовольняє її відбиток у люстрі (Григорій Епік, Тв., 1958, 133);
//  Тінь від якогось предмета. Враз блиснула кулисто висока лампа на вартівні й на стелі задрижав гострий відбиток грат решітчастих (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 228).

6. перен. Ознака, яка є результатом впливу чого-небудь (стану, середовища, подій і т. ін.). Помітивши на лиці в нього відбиток не то жаху, не то нелюдського здивування,.. відрекомендував: — Моя донька — Назіра-хон (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 226); Відбиток його [Т. Шевченка] геніального творчого духу лежить на багатьох творах братніх письменників (Максим Рильський, III, 1956, 254);
//  Відображення, відбиття чого-небудь у художніх творах. Уважаємо їх [літератури] більше або менше докладними і живими відбитками сучасного життя народного (Іван Франко, XVI, 1955, 11).