ВІДБИ́ТКА, и, жін., рідко. Те саме, що відбиток 3. — Казка Ваша нам всім відома, у мене навіть є окрема відбитка (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 200); Буде надрукована моя «Одержима» і, здається, вийде окремою відбиткою (Леся Українка, V, 1956, 391).
ВІДБИТКА
Тлумачення слова