ВЕРТЬ, присудк. сл., розм. Уживається за знач. повернутися, крутнутися. — Я силувати тебе не буду, — каже Філон. — На се нема й закону, кому кого полюбити. Дак як? Чи вподобала?.. Тоді вона верть, та за двері (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 182).
♦ Хоч круть, хоч верть див. круть; Хоч круть-верть, хоч верть-круть див. круть-верть.
ВЕРТЬ
Тлумачення слова