В’ЯЗА́ЛЬНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до в’язальник. Юрба в’язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); За косарями в’язальниці вхопилися за перші снопи, любовно зв’язуючи їх крутими перевеслами (Іван Ле, Історія радості, 1947, 183).
В’ЯЗАЛЬНИЦЯ
Тлумачення слова