В’ЯЗА́ЛЬНИК, а, чол. Той, хто в’яже (в 1, 3 знач.). — А багато до неї [машини] треба? — Нащо багато? Всього.. в’язальників з десяток (Панас Мирний, IV, 1955, 242); — Чи ба, який косар! Чи ба, який в’язальник, — промовляв старий (Любов Яновська, I, 1959, 388); З полотна, знятого в’язальниками за тиждень.., вийде додатково понад 11 тисяч дитячих костюмчиків (Радянська Україна, 11.XI 1961, 1).
В’ЯЗАЛЬНИК
Тлумачення слова