УТОПТАНИЙ 1 (ВТОПТАНИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до утоптати 1. Корній натиснув на лопату. Суха, втоптана та прибита ногами й колесами земля була тверда (Борис Грінченко, I, 1963, 417); Проти кузні — добре утоптаний майданчик (Петро Колесник, Терен.., 1959, 18); Ясно-жовта земля здаля вирізнялася на чистому, ще не втоптаному снігу (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 159); Любов до вітчизни починається з любові до берізки біля рідної хати, до стежки на городі, втоптаної дитячими ногами (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 148); Чому ж до нього втоптані стежини? Людські серця курган цей вабить чим? (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 243).
♦ Утоптаний шлях — легкий, звичний життєвий шлях. Не йди утоптаним шляхом, Віддай життя на вищі цілі (Павло Грабовський, I, 1959, 557).
2. у знач. прикм., перен., рідко. Те саме, що натоптаний 2. Федір Прохорович — середній на зріст, втоптаний, крижастий, з свіжими і рум’яними, як у дівчини, щоками (Дмитро Бедзик, Плем’я.., 1958, 24).
УТОПТАНИЙ 2 див. втоптаний 1.