ВТОПТАНИЙ 1 (УТОПТАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до втоптати 1. Клякли витолочені, втоптані в землю перестиглі жита (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 153); * Образно. [Микола:] Я, втоптаний у болото, ..зарізаний без ножа. — Я, по-твойому, виходжу ще й злодієм? (Іван Франко, IX, 1952, 143).
ВТОПТАНИЙ 2 див. утоптаний 1.