УСУВАТИСЯ 1, аюся, аєшся, недок., УСУНУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. від чого. Облишати виконання чогось, якісь справи, обов’язки і т. ін. Драгоманов сердився за те, що його статтю про Костомарова в ч. 1 і 2 подано без його підпису, не тільки усунувся від дальшого співробітництва, але лаяв «Світ» (Іван Франко, XVI, 1955, 368).
2. діал. Сходити, зникати. Паралізуюча повага усунулася з її душі (Ольга Кобилянська, II, 1956, 62).
3. тільки недок. Пас. до усувати 1. При капіталізмі мільйони трудівників міста і села усуваються від участі в управлінні державою (Радянська Україна, 29.XI 1957, 3).
УСУВАТИСЯ 2 див. всуватися.