УРАЗА 1 (ВРАЗА), и, жін., заст. Рана. [Ігуменя:] Ми ж тебе хворого до себе прийняли, коло тебе ходили, врази твої гоїли. А ти от чим нам за се заплатив? (Панас Мирний, V, 1955, 115); Птиця упала, травою побігла, Вразу забула свою (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 299).
УРАЗА 2 див. враза 1.