ВРАЗА 1 (УРАЗА), и, жін., заст. Несправедливо заподіяна образа, прикрість. Вона ніколи не зносила врази й зневаги від братів і сестер (Ольга Кобилянська, II, 1956, 306); [Рогач:] Та тут, як бачу, опріч сивовусих дідів, тільки блазні? [Глоба:] Боляче дошкуля, хвалю! [Деркач:] Митець на вразу! (Марко Кропивницький, V, 1959, 166).
ВРАЗА 2 див. ураза 1.