ТИТУЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. Називатися, іменуватися згідно з титулом, званням, чином і т. ін. — 6 тут один старий скупиндряга, головний віритель князя. Бароном титулується (Іван Франко, III, 1950, 156); Пізніше Вітовт почав титулуватися великим князем (Історія УРСР, I, 1953, 110).
2. Пас. до титулувати.