ТИНЬКО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до тинькувати.
2. у знач. прикм. Покритий тиньком. Вузькі вікна нерівно ліпилися на площині світло-сірих тинькованих стін (Леонід Первомайський, Опов., 1970, 32); Тинькована хата.
ТИНЬКОВАНИЙ
Тлумачення слова