ТИНЬКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех. Те саме, що штукатурити. Хата була старенька ..Але Ганна завжди тинькувала та мазала її, на зиму обставляла кукурудзинням (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 33); Здебільшого такі огорожі [паркани з глини] тинькують глиняним розчином і потім білять крейдою чи вапном (Жилий будинок колгоспника, 1956, 21); * Образно. Ще тільки сіра смужка тинькувала схід небозводу, як в селі хором загавкали собаки (Мирослав Ірчан, II, 1958, 89).
ТИНЬКУВАТИ
Тлумачення слова