ТИХОМИ́РНО, розм. Присл. до тихомирний. Тепер я зняв шинель. У пишнім Єревані Ходжу я радісно і тихомирно так (Максим Рильський, Мости, 1948, 47); Мати, нарешті, підвелася на лікоть і тихомирно зашамотіла (Петро Панч, II, 1956, 435).
ТИХОМИРНО
Тлумачення слова