ТРІ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до тріпати 2, 3. Тоді дерево хмуриться й сердиться, що світять на нього, голого [голе], смиканого [смикане] та тріпаного [тріпане] (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 47).
ТРІПАНИЙ
Тлумачення слова
ТРІ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до тріпати 2, 3. Тоді дерево хмуриться й сердиться, що світять на нього, голого [голе], смиканого [смикане] та тріпаного [тріпане] (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 47).