ТРІ́ПАННЯ, я, сер. Дія за значенням тріпати і тріпатися та звуки, утворювані цією дією. Тихо підходили до озера. Прислухались. На озері жирувала дичина. Чулося тріпання пташиних крил (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 212); В неї серце дуже тривожно тріпалось: вона почувала кожний рух його, чула кожне тріпання (Нечуй-Левицький, V, 1966, 125).
ТРІПА́ННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням тріпати. — Іч, гарна яка! Іч, яка хороша стала! — хвалив він її, тріпаючи її своєю невеличкою білою рукою по її повній щоці. Від того тріпання била кров у Христине лице, приливала у голову (Панас Мирний, III, 1954, 181).