ТЕРТКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до тертка 1. Терткові отвори.
2. Обладнаний терткою, тертками; признач. для розтирання або подрібнення чогось. Щоб виробити крохмаль, у великих підприємствах лушпайки від ручного обчищання картоплі й технічну картоплю переробляють на терткових машинах (Технологія приготування їжі, 1957, 26).