ТЕМНУВА́ТО. Присл. до темнуватий. Серед ясного дня в церкві було темнувато (Нечуй-Левицький, III, 1956, 23); Тут [у лісі] було затишно, темнувато (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 187).
ТЕМНУВАТО
Тлумачення слова
ТЕМНУВА́ТО. Присл. до темнуватий. Серед ясного дня в церкві було темнувато (Нечуй-Левицький, III, 1956, 23); Тут [у лісі] було затишно, темнувато (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 187).