ТЕМНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи темний (у 1, 2 знач.). Перед ним тільки вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 19); Щось темнувате і легке, як тінь, заходило по йому [віконечку], забігало (Панас Мирний, I, 1954, 321); Темнуваті, аж чорні, кошлаті хмари запнули виднокруг суцільною завісою (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 3).
ТЕМНУВАТИЙ
Тлумачення слова