СУПЕ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до суперник;
// Власт. суперникові. Коли в гурті буває голова артілі, Гурій «підкусює» свого суперника уїдливими словами.. Од великого розумового навантаження та суперницького азарту обвислий.. ніс Гурія Остаповича наливається вишневим соком (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 265).
СУПЕРНИЦЬКИЙ
Тлумачення слова