СУПЕРНИЦЯ

СУПЕ́РНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до суперник. Пані і з заздрістю оглядали вбрання і або зеленіли з люті, або удавано всміхалися, бачачи на суперницях кращі оздоби, або розквітали гордовитою радістю від почуття своєї переваги (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 94); Вони давні суперниці в спортивному клубі Жовтневого заводу. На всіх змаганнях вони — поруч, і зустрічі ці завжди напружені до краю (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 6); Увижається [дівчині]: на колодці сидять Гриць, обнявшись із суперницею (Степан Васильченко, III, 1960, 371).