СУНИ́ЧКА, и, жін. (перев. мн. сунички, чок). Зменш.-пестл. до суниця. — Що ж я тепер скажу, що не набрала суничок? (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 50); [Бабуся:] Зірвеш на яблуні кисличку Або малину чи суничку І наїсися часом так, Що й до обіду втратиш смак (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 503); * У порівняннях. Ой не дармо миленькому рум’яніють личка, Як він красний, так він добрий, як коли суничка (Коломийки, 1969, 159).
СУНИЧКА
Тлумачення слова