СУНИ́ЦЯ, і, жін. (перев. мн. суниці, ниць).
1. Трав’яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками й дає їстівні соковиті ягоди червоного або рожевого кольору. Суниці — найпоширеніша ягідна культура на Україні (Хлібороб України, 8, 1969, 23); Спаржа, помідори, суниці.. устеляли грядки, неначе оксамитовий килим (Нечуй-Левицький, III, 1956, 232); В траві.. сором’язливі білі зірочки суниці (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 115).
2. Ягоди цієї рослини. — Ходім у гай по суниці! (Марко Вовчок, I, 1955, 183); — Я принесла з лісу глечик суниць (Нечуй-Левицький, II, 1956, 319); В тому домі, де їдять суниці і чорниці, лікареві нічого робити (Лікарські рослини.., 1958, 52); Вимиті вчора коси тонко пахли суницею (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 4).