СТЕНА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням стенати 1 і звуки, утворювані цією дією. На ринку стояв жахливий крик, стенання (Петро Панч, Гомон, Україна, 1954, 365); Я бачила, як, ввівши вгору руки і сполотнівши зміненим лицем, кричала жінка… Тільки люті муки таке стенання вирвали б, як це! (Наталя Забіла, Поезії, 1963, 37).
СТЕНАННЯ
Тлумачення слова