СОРОМ’Я́ЗНО. Присл. до сором’язний. Погомоніти Радивон уміє, знає: де, що сказати, не те, що інший — гомоніти хочеться, а сказати нічого, тож людина і меле не знати що або ж сором’язно мнеться (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 218).
СОРОМ’ЯЗНО
Тлумачення слова