СОРОМ’ЯЗНИ́Й, а, е. Те саме, що соромливий. Хазяї й хазяйські сини й дочка, бачачи, що вона добра робітниця, а дівчина звичайна й сором’язна, були до неї добрі (Борис Грінченко, II, 1963, 260); Бійці-їздові з почуття сором’язної делікатності ніколи перші не заводили розмови про Брянського (Олесь Гончар, III, 1959, 199).
СОРОМ’ЯЗНИЙ
Тлумачення слова