СМИРЕ́ННО. Присл. до смиренний. Коли сільська дячиха смиренно й одверто признала вищість своєї станіславської колежанки [приятельки], — між ними запанувала цілковита гармонія (Гнат Хоткевич, II, 1966, 368); Зупинившись проти двох рибалок, що смиренно стояли собі і мовчали, Турчинович згорда випнув нижню губу (Петро Колесник, Терен.., 1959, 38).
СМИРЕННО
Тлумачення слова