СМІ́ЛІСТЬ, лості, жін.
1. Властивість за значенням смілий. [Милевський:] Перший раз бачу у молодої дівчини таку смілість думки! (Леся Українка, II, 1951, 23).
2. Те саме, що сміливість 2. Грізний крик боярина збудив і в Максима його звичайну смілість і рішучість (Іван Франко, VI, 1951, 31); Віддавна смілості й одвазі Шумить по всесвіту хвала (Максим Рильський, II, 1960, 296).
Брати [на себе] смілість — те саме, що Брати [на себе] сміливість (див. брати); Мати смілість — те саме, що Мати сміливість (див. сміливість). — Мамко, розповім я вам новину. — Яку, синку? — Таку, що йдіть до царя сватати мені дівку. — Мати перелякалася, бо не мала смілості, але таки пішла (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 32); Набиратися (набратися) смілості — те саме, що Набиратися (набратися) сміливості (див. сміливість). — Смілості, бачиш, набрались… Що ж? Дошумілись, догрались?.. (Максим Рильський, I, 1960, 319).